Видатні постаті Куликова
Це-мука!"
Про Куликів-Саме тут я отримав найбільше багатство-науку своїх батьків.І хоча з семи років зростав у Львові,але назавжди Куликів залишив у мені свій відбиток"
Про побут-"А в побуті часто граєте?-Граю.Важко розібрати,де гра,а де реальність.За великим рахунком, усе-гра.Не граю хіба вдома.Там відпочиваю.Там я є самим собою.Ті що добре грають на сцені,ніколи не зіграють добре в житті."
Про головну роль-"Роль,за яку вам могли б дати "Оскара"вже зіграли?-Давно.Це -моя перша роль-Ореста Дзвонаря у фільмі "Білий птах з чорною ознакою".Тоді одразу мені можна було давати "Оскара".
Про мрію-"Мрія мого життя-щоб українська культура була відома у всьому світі"
Про роботу в Росії-"Не хочу бути творчим імпотентом у чужій країні."
Про роботу в "Королі Лірі"-"Я завжди серед людей,а інколи буваю серед королів.Дивлюся як вони грають.А театр блазнів цікавіше,ніж театр королів.Бо в театрі блазнів є душа.І серце.А в театрі королів цього нема.На жаль".
Про життя-"Щоб пізнати життя,зрозуміти,що таке світ треба стати бомжем".
Про ставлення до років-"Молодість нічим не заміниш -ні досвідом,ні розумом.Як би не думав,як би не старався.Кажуть кожному овочеві-свій фрукт.Кожен час має щось своє,хороше.Це-правда.Але недаремно кажуть,що старість-не радість.
З іншого боку в мене є жадоба до життя,роботи.Багато знімаюсь.Хочеться залишити людям щось цікаве."
Про сумнів-"Аби щось зробити вартісне-треба в собі сумніватись.
Про нагороди-"А як же регалії,нагороди? А нагороди-окремо.Склав собі у якусь коробку і нехай лежать.Що вони дають?Вони додають таланту?Вони додають творчості?Ні-і-і,тут жоден "іконостас" не допоможе...Інакше тобі лише один шлях-у музей.Стати там під ковпаком і стояти собі з нагородами. Усі ходитимуть і казатимуть:"О-о-о!"-та й молитимуться.
А якщо працювати-то які нагороди?Нема ніяких!Є людина,є тіло,є очі,є розум або його нема(сміється),є емоції,є творчість,є знову ж таки сумнів,то є прогрес.Якщо сумніву немає,то й прогресу ніколи не буде.Ні у суспільстві,ні у творчості".
"Я ЗАВЖДИ ПЕР ПЛУГА.Я СЕЛЯНИН У МИСТЕЦТВІ"
500 річчю парафії Куликова присвячується
Пропонуємо уривки із інтерв'ю великого метра.
"Ви думаєте грати-це радість?Це-мука!"
Про Куликів-Саме тут я отримав найбільше багатство-науку своїх батьків.І хоча з семи років зростав у Львові,але назавжди Куликів залишив у мені свій відбиток"
Про побут-"А в побуті часто граєте?-Граю.Важко розібрати,де гра,а де реальність.За великим рахунком, усе-гра.Не граю хіба вдома.Там відпочиваю.Там я є самим собою.Ті що добре грають на сцені,ніколи не зіграють добре в житті."
Про головну роль-"Роль,за яку вам могли б дати "Оскара"вже зіграли?-Давно.Це -моя перша роль-Ореста Дзвонаря у фільмі "Білий птах з чорною ознакою".Тоді одразу мені можна було давати "Оскара".
Про мрію-"Мрія мого життя-щоб українська культура була відома у всьому світі"
Про роботу в Росії-"Не хочу бути творчим імпотентом у чужій країні."
Про роботу в "Королі Лірі"-"Я завжди серед людей,а інколи буваю серед королів.Дивлюся як вони грають.А театр блазнів цікавіше,ніж театр королів.Бо в театрі блазнів є душа.І серце.А в театрі королів цього нема.На жаль".
Про життя-"Щоб пізнати життя,зрозуміти,що таке світ треба стати бомжем".
Про ставлення до років-"Молодість нічим не заміниш -ні досвідом,ні розумом.Як би не думав,як би не старався.Кажуть кожному овочеві-свій фрукт.Кожен час має щось своє,хороше.Це-правда.Але недаремно кажуть,що старість-не радість.
З іншого боку в мене є жадоба до життя,роботи.Багато знімаюсь.Хочеться залишити людям щось цікаве."
Про сумнів-"Аби щось зробити вартісне-треба в собі сумніватись.
Про нагороди-"А як же регалії,нагороди? А нагороди-окремо.Склав собі у якусь коробку і нехай лежать.Що вони дають?Вони додають таланту?Вони додають творчості?Ні-і-і,тут жоден "іконостас" не допоможе...Інакше тобі лише один шлях-у музей.Стати там під ковпаком і стояти собі з нагородами. Усі ходитимуть і казатимуть:"О-о-о!"-та й молитимуться.
А якщо працювати-то які нагороди?Нема ніяких!Є людина,є тіло,є очі,є розум або його нема(сміється),є емоції,є творчість,є знову ж таки сумнів,то є прогрес.Якщо сумніву немає,то й прогресу ніколи не буде.Ні у суспільстві,ні у творчості".
"Я ЗАВЖДИ ПЕР ПЛУГА.Я СЕЛЯНИН У МИСТЕЦТВІ"
