четвер, 12 листопада 2015 р.

Видатні постаті  Куликова

500 річчю парафії  Куликова присвячується

 Пропонуємо уривки із інтерв'ю великого метра.

                                                                             "Ви думаєте грати-це радість?
                                                                                              Це-мука!"

Про Куликів-Саме тут я отримав найбільше багатство-науку своїх батьків.І хоча з семи років зростав у Львові,але назавжди Куликів залишив у мені свій відбиток"
Про побут-"А в побуті часто граєте?-Граю.Важко розібрати,де гра,а де реальність.За великим рахунком, усе-гра.Не граю хіба вдома.Там відпочиваю.Там я є самим собою.Ті що добре грають на сцені,ніколи не зіграють добре в житті."
Про головну роль-"Роль,за яку вам могли б дати "Оскара"вже зіграли?-Давно.Це  -моя перша роль-Ореста Дзвонаря у фільмі "Білий птах з чорною ознакою".Тоді одразу мені можна було давати "Оскара".
Про мрію-"Мрія мого життя-щоб українська культура була відома у всьому світі"
Про роботу в Росії-"Не хочу бути творчим імпотентом у чужій країні."
Про роботу в "Королі Лірі"-"Я завжди серед людей,а інколи буваю серед королів.Дивлюся як вони грають.А театр блазнів цікавіше,ніж театр королів.Бо в театрі блазнів є душа.І серце.А в театрі королів цього нема.На жаль".
Про життя-"Щоб пізнати життя,зрозуміти,що таке світ треба стати бомжем".
Про ставлення до років-"Молодість нічим не заміниш -ні досвідом,ні розумом.Як би не думав,як би не старався.Кажуть кожному овочеві-свій фрукт.Кожен час має щось своє,хороше.Це-правда.Але недаремно кажуть,що старість-не радість.
     З іншого боку в мене є жадоба до життя,роботи.Багато знімаюсь.Хочеться залишити людям щось цікаве."
Про сумнів-"Аби щось зробити вартісне-треба в собі сумніватись.
Про нагороди-"А як же регалії,нагороди? А нагороди-окремо.Склав собі у якусь коробку і нехай  лежать.Що вони дають?Вони додають таланту?Вони додають творчості?Ні-і-і,тут жоден "іконостас" не допоможе...Інакше тобі лише один шлях-у музей.Стати там під ковпаком і стояти собі з нагородами. Усі ходитимуть і казатимуть:"О-о-о!"-та й молитимуться.
          А якщо працювати-то які нагороди?Нема ніяких!Є людина,є тіло,є очі,є розум або його нема(сміється),є емоції,є творчість,є знову ж таки сумнів,то є прогрес.Якщо сумніву  немає,то й прогресу ніколи не буде.Ні у суспільстві,ні у творчості".

"Я ЗАВЖДИ ПЕР ПЛУГА.Я СЕЛЯНИН У  МИСТЕЦТВІ"
 

вівторок, 11 серпня 2015 р.



 

Вчора нами було презентовано наше любительське об'єднання "КУЛИК" яке працює у бібліотеці вже 10 років.Це діти віком до 15 років.Вони у нас талановиті-гарно малюють,декламують вірші,клеють і вишивають .Беруть участь у всіх заходах.


четвер, 6 серпня 2015 р.

Лялька-мотанка – берегиня роду

Лялька-мотанка – українська народна лялька, символ жіночої мудрості, родинний оберіг.
Здавен у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом мудрості, берегинею роду, символом матері-прародительниці та зв’язку між поколіннями, одна із найдревніших іграшок і сакральних (священних) істот нашого народу, якій тисячі й тисячі років. Скільки існує людство, стільки років цій іграшці, яка повинна була дитину заспокоїти, нагодувати і зберегти. Бо мати, залишаючи дитя, замотувала фрукти чи хліб у шматочок  тканини, прив’язувала паличку і давала, як іграшку, тому в основі ляльки — хрест. Людина вигадувала ляльку-мотанку, подібну собі, як забавку для дитини, як оберіг дому. Виготовляючи цей сакральний предмет, жінки вкладали у неї свою енергію, певні думки і побажання. Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід.
Наші пращури вірили, що лялька є посередником між живими та тими, хто ще народиться. Тому на заміжжя дівчини разом із рушниками і сорочками в скриню до приданого клали ляльки. Робили їх дуже ретельно: одягали в українське народне вбрання як наречену, плели вінок на голову і обов’язково «додавали» нареченого — мусила бути пара. Відразу після одруження тими ляльками бавилися — вважалося, що так швидше народяться діти.
Обличчя у «плодоносних» ляльок немає — невідомо ж, хто прийде на світ.
Берегиням — іншому різновиду — на обличчі намотували хрести. І виготовляли їх на різні потреби: аби людина одужала, аби пішов дощ чи навпаки — припинилася злива, вщух буревій...
Усі елементи одягу мотанки є символічними: спідниця уособлює землю; сорочка — три часи: минулий, теперішній і майбутній; головний убір — очіпок, стрічка чи хустка — зв’язок із небом...
Українська лялька тим унікальна, що вона — така ж, яка була тисячі років тому! Найдавніші — глиняні — сягають доби Трипілля!

 

      5 серпня у Жовківському Народному домі відбувся майстер-клас за участі майстрині Мелимук О. по виготовленню ляльки-мотанки.Така робота-це задоволення,яке заспокоює-такі мої враження. Бібліотекарі Гнатюк Ліда і Цюпа Наталя також вчились такому мистецтву.А тепер плануємо навчати цього дітей.

   Про результати повідомимо пізніше.

    І до вашої уваги-наші роботи.


       

четвер, 23 липня 2015 р.

  Ким був  митрополит Шептицький задовго до того,як став предстаятелем  Української  греко-католицької церкви? Граф,один із найбагатших  галичан  і найщедріших меценатів-яким він був у дитинстві? розповісти про це дітям вирішили у мультфільмі,чудово озвученому українською мовою.

    І його із задоволенням переглянули читачі Куликівської бібліотеки-адже сказали,що з мультика найкраще запам'ятовується інформація.



середа, 22 липня 2015 р.

Маніфест Української бібліотечної асоціації «Бібліотеки в умовах кризи» прийнято  (08.07.2015)
Президія Української бібліотечної асоціації 7 липня 2015 р. прийняла Маніфест УБА «Бібліотеки в умовах кризи»,  у якому представлено бачення місії та ролі бібліотек, їхньої цінності для українського суспільства, яке наразі долає кризові явища та впроваджує реформи.
Українська бібліотечна асоціація закликає всіх бібліотекарів підтримати та реалізувати запропоновану у Маніфесті програму дій спільно з органами державної влади та місцевого самоврядування, користувачами і партнерами бібліотек, місцевими громадами, аби використати усі можливості для якісних змін, інновацій та подальшого сталого розвитку нашої держави.
Маніфест розроблено В.Пашковою, Я.Сошинською та І.Шевченко за участі М.Ігнатюк і Т.Роскіної на основі матеріалів, зібраних під час чотирьох регіональних обговорень «Бібліотеки в умовах кризи» (лютий-травень 2015 р.), у яких взяли участь близько 200 осіб з усіх регіонів України, крім АР Крим.
Проект та окремі положення Маніфесту було представлено для публічного обговорення на веб-ресурсах УБА і наших партнерів (червень 2015 р.), на Міжнародній конференції «Міжнародний міжрегіональний діалог: управління інноваціями, обмін досвідом і партнерство» (травень 2015 р., Литва), на ІІІ Всеукраїнській літній школі адвокації для бібліотекарів УБА (червень 2015 р.).
Висловлюємо щиру вдячність членам УБА, регіональним відділенням та офіційним партнерам Асоціації за плідну роботу, голові комітету ІФЛА зі свободи доступу до інформації та свободи висловлення (FAIFE) проф. Мартину Вейду за надані консультації, програмі «Бібліоміст» (IREX)  за фінансову підтримку та Міністерству культури України в особі Л.Нікіфоренко і М.Височанської за готовність спільно запроваджувати Маніфест у життя.
Текст   Маніфесту Української бібліотечної асоціації «Бібліотеки в умовах кризи» читайте тут.